Перформативне читання п’єси Катерини Пенькової

Вікове обмеження: 18+

Тривалість: 50 хв

Великий дім в Донецьку, заради якого вся родина, включно з 8-річною Нею, гарувала на ринку

Зразково-показова квартира бабусі, де нічого не можна було торкатись. Навіть штор - їх слід було поправляти кожного разу, як вийдеш на балкон і для цього була спеціальна золотого кольору паличка з крючком

Орендована дача під Києвом, покрита цвіллю та пропахла сирістю

Кавалєрка на Троєщині, де часто відключають гарячу воду і бабусю доводиться купати в холодній

Місця пам’яті. Територія болю, огиди і принижень. Вона хоче це забути, але забуває лише слово “квасоля”. Вона хоче відпочити. Їде в Затоку, Скадовськ, Іспанію, Данію, Польщу, Німеччину, Австрію, Італію, і навіть в Колумбію.Але ніде не може відпочити. Востаннє це вдалося в Криму, у 2013-му

Читають:

• Я – Зоряна Дибовська
• Мама – Анастасія Лісовська
• Ба – Катерина Кудлач
• Мій чоловік, Митник-поляк, Заробітчанин, Лікарка, Мужик на ринку, Він - той, кого не можна називати – Дмитро Наумець

Режисерка – Світлана Ілюк

Більше про виставу на сторінці театру https://teatrlesi.lviv.ua/event/nazvy-ne-pamyatayu/