Драматична поема Лесі Українки «На полі крові» (1909) пропонує оригінальний погляд на історію відступництва і зради Юди. Згідно з апокрифічною версією, на яку спиралася поетеса, Юда, продавши Христа, не повісився, а купив за отримані гроші клапоть безплідної землі біля Єрусалима. На цій території Леся Українка моделює зустріч двох дійових осіб: Юди і Прочанина, підносячи її до рівня морально-етичної дискусії.

У моновиставі Прочанин з’являється Юді як внутрішній голос сумління і докору. На тлі самоаналізу своєрідного «анти-Євангелія» від Юди досліджується анатомія зради, трагедія людини, нездатної піднятися до висот духу. До якого б самозахисту не вдавався Юда – виправдати зраду неможливо. Страшне, як і самогубство – руйнація і розпад особистості.

Режисер – Ірина Волицька

Лідія Данильчук в ролі Юди-Прочанина

Музика – Ярослав Хомик

Світло – Євген Копйов