Режисер: Сергій Ковалевич

«Ти робиш якусь роботу, щоб завдячити своїй землі, своєму роду, собі як дару особи...» (С. Ковалевич)

«Вода многа не может угасити любве...» (Пісня пісень)

Жінка згадує своє життя. Пригадування – прозирання. Вода часу омиває тебе і несе у безвість все твоє життя – кохання, смерть, долю... Що залишається? Один голос... Голос, що не ділиться на духовне, народне, світське, а існує в людині єдиним. Так само, як людина має одне серце.

Автор ідеї, режисер: Сергій Ковалевич
Звукова режисура, виконання: Наталія Половинка