Жанр струнного квартету сформувався у творчості Йозефа Гайдна, композитора-класика. В епоху романтизму цей жанр зазнав певного переосмислення, став більш індивідуальним, виразова палітра збагатилась, а змістове наповнення дістало додатковий драматичний елемент.

На концерті прозвучать два квартетні шедеври раннього романтизму, а саме останній струнний квартет Людвіга ван Бетховена (№16), у нотах якого композитор зазначив: «Це мусить бути!» («Es muss sein!»), а також сповнений глибини виразу квартет Франца Шуберта «Смерть і дівчина» («Der Tod und das Mädchen»).

Останні струнні квартети Бетховена вважаються одними із найбільш досконалих зразків цього жанру, і не випадково останнім твором, який Франц Шуберт хотів почути, уже будучи важко хворим, був саме один із пізніх квартетів Бетховена. У цих творах Бетховен тяжіє до поглиблення філософської рефлексії, індивідуалізації виразових засобів і свідомого відходу від канонів.

Особливим є останній, 16-й квартет, який прозвучить на концерті. Це також останній повноцінний твір, який Бетховен завершив. Перед четвертою, останньою частиною квартету композитор у нотах окремо зазначає два музичні мотиви; під першим пише: «Це мусить бути?», під другим, двічі: «Це мусить бути!». Сама ж фінальна частина твору має назву «Важко знайдене рішення». Що саме мав на увазі композитор? Достеменно невідомо. Але справжній зміст того, що хотів сказати композитор, він заклав у музиці твору, який слухачі матимуть нагоду почути на концерті.

Квартет Франца Шуберта, який також прозвучить на концерті, написаний 1824 р., себто на два роки раніше за квартет Бетховена. Тому не дивно, що у творі ще можна відчути деякі «бетховенські» риси. Але одночасно цей твір несе в собі цілком Шубертівський зміст. У другій частині твору композитор вдається до досить нетипового рішення й пише варіації на тему власної ж пісні (Lied) під заголовком... «Смерть і дівчина». Спершу звучить тема, яка має відверто скорботний характер, а тоді цей матеріал трансформується у 5-ти варіаціях.

Універсальна тема смерті як фатуму, що чекає на кожного, хто живий, не є чужою романтизмові загалом. Цікаво, що іще один знаковий твір Шуберта, а саме його пісня «Вільшаний король» (Erlkoenig), також заторкує тему невблаганної смерті, де смерть розмовляє зі своєю жертвою, спокушаючи її піддатись.

Втім, хоча композитори-романтики часто звертались у музиці до тем трагічних і містичних, сама їхня музика завжди в тій чи іншій формі прославляє життя і людяність, ця музика ніколи не зрікається душі людини як центру музичного Всесвіту.

На концерті два шедеври засновників музичного романтизму прозвучать у виконанні струнного квартету «Phoenix».

Виконують:
Струнний квартет «Фенікс»
Микола Гавюк - скрипка
Петро Тітяєв – скрипка
Устим Жук – альт
Денис Литвиненко – віолончель

У програмі: Людвіг ван Бетховен. Струнний квартет № 16 Фа мажор op. 135 «Es muss sein!» («Це мусить бути!»)
Франц Шуберт. Струнний квартет № 14 ре мінор «Der Tod und das Mädchen» («Смерть і дівчина»)