Моцарт і Шостакович. Здається, важко знайти двох більш контрастних за своєю естетикою композиторів. Легкість і ґрація Моцарта та глибоке усвідомлення трагізму свого часу в Шостаковича. Проте їм обом була притаманна так звана “легкість письма” – так ніби музика була мовою, з якою вони народились, і всіма гранями якої вони володіли від самого початку.

І, здається, ніби сама природа заклала в них те, для чого іншим потрібно витратити багато часу.

П’ятий скрипковий концерт Моцарта був останнім із його концертів для скрипки. Тут відчувається зрілість Моцарта, як скрипаля-віртуоза. Цього вечора почуємо концерт у перекладі для віолончелі з оркестром.

Тембр віолончелі часто порівнюють із людським голосом. Тепло й стриманість її тембру захоплювали багатьох композиторів. Цього вечора для слухачів виступатиме відомий віолончеліст і дириґент, лауреат багатьох міжнародних конкурсів, Еміль Ровнер разом з академічним камерним оркестром “Віртуози Львова”.

Камерна симфонія Дмитра Шостаковича є автобіографічним твором. Сам автор вбачав у ньому концентрацію квінтесенції своєї творчості.

Наше життя побудоване на протилежностях – бо довкола завжди є безліч різких контрастів. Моцарт і Шостакович, як два боки однієї медалі. Без якогось із них музичний світ здаватиметься неповним.

Еміль Ровнер – віолончель, баритон, диригент (Німеччина)

Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»

Вольфґанґ Амадей Моцарт. Концертна арія “Per questa bella mano”

Концерт для скрипки с оркестром № 5, Ля мажор (в перекладі для віолончелі)

Дмитро Шостакович. Дві п'єси для струнного квартету (Елегія, Полька)

Камерна симфонія, тв. 110a (струнний квартет № 8 до мінор в обробці Рудольфа Баршая)