Львівський драматичний театр імені Лесі Українки презентує незвичайну для драматичного театру прем’єру – заборонену оперу (мовою оригіналу) Дмитра Шостаковича «Антиформалістичний райок або Сталін був, Сталін є, Сталін буде?» за участю солістів Харківської національної опери, Київської і Полтавської філармоній у постановці вже відомого своїми попередніми постановками «DIVKA» і «Вівісекція» режисера і директора – Олексія Коломійцева.
«Антиформалістиний райок або Сталін був, Сталін є, Сталін буде?» Дмитра Шостаковича - друга частина трилогії у постановці Олексія Коломійцева. Постановка про європейського диктатора середини минулого століття - Йосифа Сталіна, який вписав своє ім’я кривавими літерами в історію не однієї країни. Крик душі про віру, надію та глобальне знищення схожих до Сталіна душевнохворих ідеологів-диктаторів.
Частина перша – «Вівісекція», живе кіно від Олексія Коломійцева. Прем’єра відбулася 20 вересня. Постановка-перформенс про щоденне зло. А також – означення актуальної для України трагічної ситуації в особі ідеологічного диктатора-вбивці, президента РФ Володимира Путіна.
Частина третя – «Ірод» Ігоря Поклада, формат – рок-концерт. Історія про дітовбивцю, біблійного персонажа Царя Ірода, жорстокого тирана-правителя та зразка глобального світового зла.
Проект трилогії створений з метою розбудити суспільство з інертного стану задоволення ситуацією у світі та заклик до боротьби свідомості.
Могуче час, що зростила такий
талант. Але могутній і талант, який висловив
такий час.
Творчість Д. Шостаковича -
це музична емблема століття.
Т. Хренніков.
Дмитро Дмитрович Шостакович - геніальний російський композитор, піаніст, педагог і громадський діяч, один з найзначніших композиторів XX століття. Над оперою Дмитро працював 20 років (1948 по 1968 рік)
"Антиформалістичний райок або Сталін був, Сталін є, Сталін буде?"
Музичний твір Дмитра Шостаковича для чотирьох басів, читця, хору та фортепіано. вперше виконаний на сцені 1989 року в Вашингтоні. Це одноактна сатирична кантата або міні-опера, присвячена зборам музичних діячів та спрямована на засудження формалізму в музиці. Це найбільший твір Шостаковича, написаний на власний текст.
У літературній основі тексту лежать справжні висловлювання партійних лідерів того часу та їх характерні мовні інтонації. Прототипи персонажів - Сталін (Єдініцин), Жданов (Двойкін) та Шепілов (Тройкін).