Фортепіанні твори чотирьох композиторів, що звучатимуть у концертній програмі характеризують зрілий стиль виконання піаністки Віоліни Петриченко. Адже взятися за інтерпретацію найвідоміших п'єс не менш знаних композиторів – сміливе завдання.

«Клавіші фортепіано чорно-білі, але вони звучать як мільйон кольорів у вашому розумі.»Саме так про цей клавішний інстурмент відкликається М. – К. Мена. Фортепіано як симфонічний оркестр трактував у своїй творчості композитор-романтик Фридерик Шопен, адже для роялю маестро писав майже усі свої твори. Фортепіанні композиції Шопена можна умовно поділити на дві групи: переважно «європейські» по мелодиці, гармонії, ритму й виразно «польські» по колориту звучання. До першої групи відносимо більшість прелюдій, скерцо, етюдів, ноктюрнів, експромтів, балад і вальсів. Звісно, що польське забарвлення носять мазурки і полонези. Композитор-романтик вразив Париж своїми оригінальними мазурками і полонезами - жанрами, у яких знайшли відображення слов'янські танцювальні ритми і мова, типова для польського фольклору. Шопен створив понад півсотні мазурок – це невеликі п'єси, у яких ясно відчутний польський колорит. У інтерпретації піаністки звучатимуть ноктюрни. Французьке слово «nocturne» у перекладі означає «нічний». Всього у Шопена разом з посмертно виданим мі-мінорним, дев'ятнадцять ноктюрнів. У них чуємо ліризм музики маестро із щедрістю розсипаних вишуканих та неймовірно красивих мелодій, І, як правдиво зазначає Антон Рубінштейн: «Кожна нота у Шопена – чисте золото.

Фортепіанні твори не менш відомого російського композитора Олександра Скрябіна складають найбільшу частину спадщини митця. Фортепіано із юних років стало для нього основним, найбільш близьким засобом втілення творчих задумів, численну групу творчості складають мініатюри – головним чином прелюдії, мазурки та етюди. Лірична мелодія Скрябіна гнучка і пластична, часто має своєрідний звивистий малюнок, мелодизм композитора носить більше інструментальний, ніж вокальний, пісенний характер. Ця якість виявляється у драматичних епізодах його музики, для якої властиві гострі злами та стрибки.

Cвоєрідність піаністичного та композиторського хисту російського композитора Сергія Рахманінова виявилася вже в молоді роки, адже у юнацьких творах відчувається чиста душа й чималі для цього віку знання та вміння митця. Пружний ритм у поєднанні з співучістю, «вокальні», фрази, багата і різноманітна палітра регістрів фортепіано, які були властиві виконавській манері Рахманінова-піаніста, в прихованому вигляді містяться в нотного запису його творів. Ноктюрни, що прозвучать на концерті, створені, коли автор тільки почав офіційно вчитися композиції.

Завершуватиме музичний вечір добірка фортепіанних творів українського композитора Віктора Косенка. У своїх композиціях маестро використав піаністичні прийоми та виразові засоби, що були типовими для композиторів – романтиків, а саме - нерозривний зв’язок із українськими національними традиціями та фольклорними джерелами, наспівні мелодії, часто близькі українським пісням, ладо-гармонічне різноманіття з використанням старовинних народних ладів, фактура, що збагачена віртуозними прийомами, переплетеннями численних підголосків.

Збагатити свій слуховий досвід найвідомішими творами фортепіанної музики різних стилів та епох пропонує слухачам Львівська філармонія.