Людвіг ван Бетховен… Цей композитор для нас є уособленням усього класичного, еталонного у музиці. Його ім'я часто чуємо поряд з Моцартом і Гайдном, хоча музика цих композиторів має не менше відмінностей, ніж спільних рис.
Але для сучасників Бетховен був насамперед мистцем, який вдихав в усталені жанри і форми новий зміст, і чия музика вражала й захоплювала, а не просто приваблювала чи дарувала естетичну насолоду. Вже з перших акордів його першої симфонії можна бачити, що Бетховен не збирається йти тим шляхом, яким ішли його попередники, й будує композицію за своїми власними законами. Значення творчості Бетховена для еволюції музики було вирішальним — його постать була «центром всесвіту» для композиторів щонайменше ціле століття.
Симфонія № 6 «Пасторальна», яка звучатиме на першому концерті з циклу «Музичні вечори Бетховена», є прекрасним прикладом твору, який поєднує в собі класичні риси і новаторство, залишаючись при тому легким до сприйняття. Бетховен закінчив цю симфонію в той сам період, що і П'яту, яка є чи не найвідомішим твором класичної музики усіх часів. І якщо в П'ятій симфонії, яка звучатиме на наступному вечорі Бетховена, драматизм є на першому місці, то у Шостій симфонії Бетховен передає захоплення і занурення у природу. Композитор зауважує, що в цій музиці він не змальовує її, а власне передає ті відчуття, які він переживає на природі. Симфонія складається не з чотирьох, як було прийнято, частин, а з п'яти, і при тому кожна з частин має окрему назву, що теж не було типовим для того часу: «Пробудження радісних відчуттів від прибуття у село», «Сцена біля струмка», «Веселе зібрання сільського люду», «Гроза, буря», «Пісня пастуха. Відчуття радості і вдячності після закінчення бурі».
Солісти концерту Наталія Самострокова та Любов Войтович представлять публіці прем’єрне для Львова виконання Концерту для скрипки й альта з оркестром романтика Макса Бруха. Щоб виступити у 1911 р. з Подвійним концертом ор. 88 Максу Бруху знадобилася чимала мужність. Через два роки після атональних п’єс Шенберга в 1909 р. і за два роки до «Весни священної» Стравінського, Брух наважився творити в манері своєї творчої юності, ніби він назавжди залишився молодим сучасником Шумана і Брамса, палким послідовником Вебера і Мендельсона. До числа популярних до нині творів Бруха належать «Шотландська фантазія» для скрипки з оркестром, Adagio на кельтські теми, єврейська мелодія «Кол Нідрей» для віолончелі з оркестром, обробки російських і шведських пісень і танців. Сучасники високо цінували дарування Бруха – палкого і яскравого романтика, чудового мелодиста, майстра відточеної музичної форми, ерудита, блискучого професіонала. В 1893 році, в один рік з Чайковським, Сен-Сансом, Грігом, йому було присвоєно звання почесного доктора музики Кембріджського університету. Слухаючи Подвійний концерт Бруха, краще постаратися забути, що він написаний в 1911 р. Подумки перенесімося в «Золотий вік» німецького музичного романтизму, відчувши себе, подібно до композитора, всередині кола його великих попередників і сучасників, ми доторкнемось до класичного зразку стилю, до джерела безпосереднього почуття і рідкісної мелодійної чарівності. Перше виконання концерту відбулося у Вільгельмсгавені у 1912 р. Великого поширення набула версія Концерту для скрипки і альта з оркестром (хоча початково твір писався для кларнета і альта з оркестром).
Окрім того, на концерті прозвучить сюїта Георга Фрідріха Генделя «Музика для королівських феєрвервків».
Виконують:
Наталія Самострокова — скрипка
Любов Войтович – альт
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Ілля Ступель – диригент
У програмі:
Георг Фрідріх Гендель. «Музика для королівських феєрверків»
Макс Брух. Концерт для скрипки і альта з оркестром
Людвіг ван Бетховен. Симфонія № 6 «Пасторальна»